Симптоми

Дисплазія

дисплазія - це загальна назва для стану, при якому у людини відбувається неправильний процес розвитку частин тіла, тканин, органів. При дисплазії у людини неправильно формуються деякі органи або тканини під час внутрішньоутробного розвитку, а також вже після народження.

Для дисплазії характерним є зміна в форму, розмір, будову клітин, органів, тканин. Як правило, дисплазія буває вродженою, однак іноді захворювання виникає і після народження, і навіть в дорослому віці. Даний термін прийнято застосовувати до різних хвороб, основою яких стає аномалія розвитку клітини, тканини або органу.

Дисплазія шийки матки

Дисплазія шийки матки є передракових станом: у жінок, з цим діагнозом багаторазово виникає ймовірність прояву раку шийки матки. Втім, дисплазія шийки матки ще не свідчить про стовідсоткову ймовірності такого результату. В процесі розвитку дисплазії шийки матки у жінки виникає гіперплазія (Тобто потовщення), проліферація (Тобто розростання), а також спостерігається порушена диференціювання, дозрівання і подальше старіння і відторгнення клітин епітелію. Залежно від того, наскільки виражені подібні патологічні порушення, мова може йти про три різних ступенях дисплазії шийки матки: легкої, помірною і важкої. Щоб визначити поточну ступінь захворювання, береться до уваги глибина проникнення патології.

На сьогоднішній день існують дослідження, які свідчать про те, що патологічні процеси шийки матки мають місце у кожної четвертої жінки.

Дисплазія шийки матки розвивається внаслідок прояву деяких причин. Це можуть бути екзогенні фактори, (Тобто отримані з зовнішнього середовища): герпес, Ряд хвороб, які передаються статевим шляхом, інфікування вірусами папіломи людини. Саме віруси папіломи людини відіграють провідну роль в питанні провокування розвитку дисплазії шийки матки.

В якості факторів ендогенних (Тобто що виходять з внутрішнього середовища організму) визначають гормональний дисбаланс, зниження імунітету. Крім того, розвиток дисплазії провокують також змішані фактори.

Щоб здійснити повноцінне встановлення діагнозу, необхідно застосувати ряд досліджень, доцільних в кожному індивідуальному випадку. В процесі діагностики застосовується кольпоскопія. Це дослідження передбачає проведення огляду шийки матки хворий на гінекологічному кріслі за допомогою спеціального приладу. У процесі такого огляду зображення збільшується в 10-30 разів. Під час кольпоскопії жінка не відчуває болю.

Для отримання більш точних даних при діагностиці застосовується розширена кольпоскопія, в процесі якої лікар вивчає епітелій, а також застосовуються діагностичні проби. Проведення контролю кольпоскопією дозволяє точно взяти аналізи, визначити вогнища дисплазії шийки матки. Чи не відчуває хвора ніякого дискомфорту і при взятті мазків для цитології. Для цього за допомогою спеціальних щіточок витягуються клітини епітелію з цервікального каналу і з поверхні шийки матки. Також клітини епітелію беруть з виявлених вогнищ дисплазії.

Якщо у хворої була виявлена ​​дисплазія шийки матки, а також має місце патологічна картина цитології, фахівець призначає проведення біопсії шийки матки. Як правило, цю процедуру проводять з використанням місцевої анестезії. В процесі біопсії під контролем кольпоскопії вилучається частина зміненої тканини з вогнища захворювання. Після цього проводиться гістологічне дослідження такого зразка. Подібний метод діагностики дозволяє точно визначити необхідний підхід до лікування захворювання.

Якщо дисплазія шийки матки була виявлена ​​в цервікальному каналі, то іноді проводиться вишкрібання цервікального каналу і аналіз тканини, яка була вилучена.

Лікування дисплазії шийки матки

Методом лікування дисплазії шийки матки, які мають високий ефект, вважається деструкція вогнища дисплазії, лазерна коагуляція, радіохвильова коагуляція, припікання рідким азотом. При необхідності застосування однієї із зазначених методик поєднується з противірусним лікуванням або терапією хвороб, які передаються статевим шляхом.

Важливо, щоб лікування дисплазії шийки матки жінкам, які не народжували, проводилося самими щадними методами. Після закінчення процесу припікання на шийці матки може з'явитися рубець, Який в подальшому може вплинути на хід пологів. Рубцовая шийка розкривається набагато гірше, тому часто в подібній ситуації вдаються до кесаревого розтину.

На сьогоднішній день активно застосовуються для лікування дисплазії шийки матки принципово нові методики. Прогресивним методом вважається аргоноплазменной абляция шийки матки. Даний метод має на увазі дію плазми, яку формує іонізований аргон. При цьому інструмент не торкається до тканин, а глибина проникнення точно контролюється. Подібну методику застосовують для лікування як народжували, так і не родили жінок.

В якості методів профілактики дисплазії шийки матки і рецидивів захворювання важливо забезпечити повноцінне харчування, в яке входять продукти з високим вмістом селену, вітамінів А, Вітамінів групи В, інших мікроелементів і вітамінів. Жінці рекомендується повністю відмовитися від паління, в обов'язковому порядку використовувати бар'єрну контрацепцію під час випадкових сексуальних контактів, а також як мінімум, один раз на рік відвідувати гінеколога.

Дисплазія тазостегнових суглобів

Це захворювання в даний час діагностується досить часто. Для нього характерне неправильне розташування елементів тазостегнового суглоба. Всі тканини тазостегнового суглоба недорозвинені, і в результаті такої патології вертлужная западина, головка стегнової кістки і оточуючі її зв'язки і м'язи розташовуються неправильно. У дітей раннього віку дисплазиями тазостегнового суглоба називають вроджений предвивіх, підвивих, вивих, незрілий кульшовий суглоб.

Причиною подібної патології вважається затримка розвитку тазостегнового суглоба у внутрішньоутробному періоді як наслідок поганої спадковості, інфекцій у матері, її похилого віку, токсикозу, Сідничного передлежання плода і ряду інших моментів.

В даному випадку надзвичайно важливо якомога раніше діагностувати цю проблему, адже у новонародженої дитини продовжує формуватися суглоб. Отже, застосування правильного підходу до лікування після своєчасної діагностики дозволяє відновити правильні співвідношення в тазостегновому суглобі ще до тримісячного віку дитини. У той же час при відсутності лікування стан хворої дитини погіршується щомісяця.

Природжений вивих стегна діагностують ще в пологовому будинку. Потім ортопед повторно оглядає малюка в перші тижні життя і в тримісячному віці. Найчастіше дисплазію тазостегнового суглоба виявляють через наявність деяких характерних симптомів.

У хворої дитини з боку ураження має місце обмеження пасивного відведення стегна в різному ступені в залежності від особливостей патології. Згодом обмеження відведення стає більш вираженим.

Також у дитини спостерігається так званий симптом «клацання»: Під час відведення ніжок вивих вправляється і при цьому рука відчуває клацання. Якщо ніжки немовляти привести до середньої лінії, то вивих голівки стегна знову відбувається, і знову чується клацання. Подібний симптом в основному зникає вже через тиждень після народження малюка, проте іноді при м'язової гіпотонії він зберігається довше.

У дитини з дисплазією асиметричні складки шкіри на стегнах. На стороні, де розвивається дисплазія, таких складок присутні більше. Вони більш глибокі і розташовані вище.

Коли малюк спить, його нога встановлена ​​в положення зовнішньої ротації, тобто має місце поворот стопи. Нижня кінцівка при дисплазії може бути вкорочена. Такі симптоми можуть проявитися і в комплексі, і окремо. Важливо звертатися до ортопеда при найменших підозрах.

Ранню діагностику захворювання можна провести за допомогою застосування ультразвукового дослідження. Такий метод не приносить шкоди дитині і дозволяє відстежувати його стан в динаміці.

Під час діагностики дисплазії кульшового суглоба у новонароджених активно застосовується рентгенологічний метод дослідження. Рентген проводять дітям, яким вже виповнилося три місяці. Рентгенівський знімок демонструє ступінь вивиху, що дозволяє призначити правильну терапію.

При дисплазії тазостегнового суглоба призначається комплексне лікування, яке передбачає застосування декількох методів терапії. Це, перш за все, лікування положенням, яке передбачає широке сповивання і накладення малюкові шин. практикується проведення лікувального масажу, Який включає від десяти до п'ятнадцяти сеансів, при цьому курс необхідно повторити приблизно через місяць. Також хороший ефект дає лікувальна гімнастика, яку проводять кілька разів на день, виконуючи всі вправи по десять разів. Метод лікування хвороби вибирають в залежності від тяжкості патології та віку хворої дитини. В ідеалі лікування дисплазій кульшових суглобів потрібно починати ще в пологовому будинку.

Щоб вилікувати вроджений предвивіх, практикується застосування спеціальних відвідних шин Віленського. Перебувати в шині дитина повинна постійно протягом чотирьох місяців. Існує чимало інших шин, які також часто використовуються в процесі лікування за призначенням лікаря.

Якщо лікування дитини було розпочато рано, то його можна ставити на ноги у віці 8-11 місяців. Але все ж консервативна методика лікування не завжди дає бажаний результат. Іноді дитині показано проведення оперативного втручання. Подібну операцію проводять, коли дитині виповнюється рік, і застосовується вона при невправімих вивихах, при ускладненнях вправлених раніше вивихів.

Коли дитина підростає, йому рекомендується їздити на велосипеді, широко розставляючи ноги, робити гімнастику в теплій воді, плавати, виконувати регулярно вправи лікувальної гімнастики.

Дисплазія сполучної тканини

Дисплазія сполучної тканини розвивається у дітей, як у внутрішньоутробному періоді, так і після народження. При цьому порушується розвиток сполучної тканини. Цю тканину складають клітини, волокна і міжклітинний речовина. Вона широко поширена в організмі людини і є в шкірі, кістках, хрящах, стінках судин і в крові. Найважливішу роль в будові цієї тканини відіграють волокна. це колаген, Який відповідає за підтримку форми, і еластин, Який відповідає за здатність до розслаблення і скорочення.

Дисплазія сполучної тканини є генетично зумовленим недугою, адже основою розвитку хвороби є мутація генів, які відповідають за синтез волокон. Подібні мутації відбуваються в різних генах, і в підсумку має місце неправильне формування ланцюгів колагену і еластину. Ті структури, які утворилися під їх впливом, не можуть витримати сильних механічних навантажень.

Хвороби сполучної тканини спадкового характеру прийнято поділяти на диференційовані і недиференційовані.

Як правило, люди, які страждають дисплазією сполучної тканини, високі, худі і сутулі, у них виступають лопатки і ключиці. Втім, хворі можуть мати маленький зріст і дуже крихке статура.

Дисплазія сполучної тканини проявляється дуже різноманітними симптомами, при цьому у хворих, як правило, є дуже багато різних скарг. Відповідно, встановити діагноз не завжди просто.

Однак в більшості випадків до фахівців люди звертаються зі скаргами кардіального характеру. У них також є присутнім вегетативна симптоматика: Може проявлятися артеріальна гіпотензія, відчуття загальної слабкості, головний біль і т.п. Крім того, у хворих з дисплазією сполучної тканини часто мають місце різноманітні диспепсичні явища, запори, метеоризм, Болі в животі невизначеного характеру.

Також у хворих з даними недугою можуть розвиватися захворювання дихальної системи, а саме - часто повторювані бронхіти, пневмонії, Які обумовлює вроджена слабкість стінки альвеол і бронха. Крім того, в анамнезі таких пацієнтів, як правило, значаться грижі, плоскостопість, слабкість, м'язова гіпотонія, кифосколиоз, поганий апетит. Лікарі виділяють наступні ознаки, які свідчать про те, що у людини розвинулася дисплазія сполучної тканини: дуже низька маса тіла, наявність деформації грудної клітки, присутність різних патологій хребта (це може бути сколіоз, гіперкіфоз, гіперлордоз). Крім того, про даному недугу свідчить доліхостеномелія (занадто довгі кінцівки, кисті рук, стопи, що в цілому робить тіло асиметричним), гіпермобільність суглобів, деформовані кінцівки, шкіра, крізь яку проглядає судинна сітка, вушні раковини дуже м'які.

Щоб правильно поставити діагноз, необхідний дуже ретельний огляд хворого і додаткові дослідження. Для обстеження хворого йому проводять ультразвукове дослідження, а також аналіз на дисбактеріоз. В процесі обстеження пацієнту необхідно також перевірити стан зору, наявність ЛОР-патологій.

Людям з дисплазією сполучної тканини важливо дуже серйозно поставитися до питання планування сім'ї, адже у батьків з цією патологією діти народжуються з таким же захворюванням. Батьки повинні усвідомити, що найбільш важким завданням є боротьба з уже сформованою дисплазією, тому лікуванням дисплазії у малюка потрібно займатися відразу ж після встановлення діагнозу. При ранній терапії запобігти її прогресування можливо.

При лікуванні дисплазії сполучної тканини застосовується комплексний підхід, при якому використовуються як медикаментозні, так і медикаментозні методи терапії.

Для терапії медикаментозними засобами використовуються препарати, які стимулюють утворення в організмі колагену. В даному випадку застосовується лікування аскорбіновою кислотою, препаратами мукополісахаридної природи, прийом вітамінів групи В і мікроелементів (цинк, мідь, магній).

Як немедикаментозної терапії застосовується корекція режиму дня, психологічна підтримка, масаж, фізіотерапія, голкорефлексотерапія, Вправи лікувальної фізкультури. Людям, які хворіють дисплазією сполучної тканини, не можна займатися спортом, що передбачає сильні навантаження. Тому в даному випадку показана саме лікувальна фізкультура. Важливо також скорегувати харчування хворого, щоб він отримував достатню кількість білків, амінокислот і мікроелементів.

Важливо врахувати, що позитивний ефект від лікування можливий виключно в разі раннього встановлення діагнозу і комплексного підходу до терапії.

Дивіться відео: Здоровье. Женские болезни. Дисплазия шейки матки. (Грудень 2019).

Популярні Пости

Категорія Симптоми, Наступна Стаття

Ксізал
Ліки

Ксізал

Склад В складі 1 таблетки препарату міститься 5 мг левоцетиризину дигідрохлориду. В 1 мл рідкого ліки міститься 5 мг діючої речовини. Допоміжні речовини, що входять до складу Ксізал: натрію ацетат; натрію сахарин; пропіленгліколь; гліцерин 85%; метилпарагідроксибензоат; пропілпарагидроксибензоат; оцтова кислота; вода очищена.
Читати Далі
Паркон
Ліки

Паркон

Склад До складу спрея входить перекис водню і розчинник-стабілізатор. Форма випуску Випускається Паркон у вигляді спрею для назального застосування, який розфасований у флакони з кришкою-крапельницею. Фармакологічна дія Для препарату характерно противопаркинсоническое дію. Фармакодинаміка і фармакокінетика При використанні даного препарату виявляється збудливу дію на рецептори носової порожнини, що мають зв'язок з базальними гангліями, середнім мозком, а також нейрохимическими змінами, що викликаються розвиток хвороби Паркінсона та інших порушень екстрапірамідної системи мозку.
Читати Далі
Фосфонціале
Ліки

Фосфонціале

Склад В 1 капсулі липоидо 200 мг (відповідно фосфатидилхолина 188 мг), Сілімара - 70 мг (відповідно силібіну 50 мг). Кремнію діоксид, повідон, трехалоза дигідрат, кальцій фосфат, магній стеарат, - як допоміжні речовини. Форма випуску Капсули. Фармакологічна дія Гепатопротекторна.
Читати Далі
Шипшини сироп
Ліки

Шипшини сироп

Склад Сироп шипшини містить в складі водний екстракт плодів шипшини, аскорбінову кислоту. В якості додаткових інгредієнтів в ньому міститься цукор, моногідрат лимонної кислоти. Форма випуску Проводиться засіб у вигляді сиропу - однорідної густої маси, яка може мати відтінок від світло-коричневого до коричневого з червоним.
Читати Далі